ЗАПРОШУЄМО
ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ МІСТА КИЄВА

БОЖА СЛАВА

ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА

Проповіді в тексті

Основи святості

Тема святості є однією із фундаментальних в Біблії. І якщо люди не досліджують Біблію, у них виникає поняття про святість своє, надумане, зовсім не біблійне. І є багато прикладів цьому. Колись ще при Радянському Союзі, в  Москві, в єдиному Біблійному закладі при союзі баптистів, студентів повезли у Загорськ, у центр православної віри. Серед експонатів музею були металеві пластини і ланцюги. Виявилось, що там, у Загорську, колись усамітнився св. Сергій, пізніше до нього приєднались й інші люди. Так от, щоб скорити свою плоть, вони тими залізяками сковували своє тіло, в’язали ланцюгами, бо дуже хотіли жити свято. Вони вірили в Бога, в Ісуса Христа. Знали, що Бог є святий, і самі хотіли такими стати, але вони не знали Писання. Їх ніхто не наставив. І якщо ми сьогодні цього не зробимо для людей, то будемо нести відповідальність перед Богом.

Наша святість є відносна. А Божа – абсолютна

Слово «святий» перекладається як «відокремлений», «відділений». Господь є абсолютно святий, Він нічого спільного не має з гріхом. Згадайте, як тільки Адам согрішив, Бог відділив його від Себе, він більше не міг бути в присутності Божій.
Вперше почувши проповідь про святого Ісуса, ми усвідомлюємо, хто ми є насправді - грішники, чорніші чорної землі. Знаєте, чому це відбувається? Бо ми почули Слово. Воно нас освітило. Святий Дух нас осінив. Ми ще не відокремлені, ми тільки побачили свій стан.
Так трапилось і з Закхеєм (Лук. 19:2-10). Напевно, він дуже любив гроші, але зустріч з Ісусом змінила його мислення. хто приймає Ісуса Христа, той є відділений для Нього і відокремлений від цього світу. Господь відділив Церкву від світу. Вона може бути в світі, але вона не від світу.
Пильнуйте про мир зо всіма і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.
(Євр. 12:14)

Навернення до Ісуса дає нам статус людей святих

Ми святі, бо вирішили йти за Ісусом. Світ нас не любить, не любив і не буде любити. Пам’ятайте це, бо кожен день для нас може бути останнім. Сьогодні не можна жити і вашим, і нашим; і в церкві, і в світі. Якщо ти не повернешся до Церкви Ісуса, то загинеш навіки. Іван каже: «Не любіть світу, ні того, що в світі». І мова тут йде не про людей, а про гріховну систему, в якій ми колись жили і з якою попрощалися. Дякуйте Богові за день покаяння і день увірування.

Прийняття Ісуса – перший етап святості

Непростий етап. Бо святість починається з нашого духа, а не плоті. Бог є Дух, і Слово Боже, яке ми приймаємо, освячує нас. Ми ще не зробили нічого доброго, не навчилися ходити свято, але уже народжені від Святого. Народжені в царській сім’ї. «Колись не народ, а тепер народ Божий», «священство святе» (1 Петра 2:9,10).

Відокремлення від світу – другий етап святості

Це процес всього життя. На другому етапі багато віруючих зупиняються, тому що вони мають зробити вибір. Для них запропонований інший спосіб життя, інша поведінка, інші стосунки. Погляньте, всі послання в Біблії адресовані святим людям, не грішникам. І всі вони закликають: відкладіть ваш теперішній спосіб життя, обновіться розумом.

Чимало людей страждають від своїх думок. Здавалося б: віруючі люди, а в голові каламуть,чому так виходить? Тому, що жорна не засипані іншим зерном. Засипте їх Божим Словом, добрими намірами, добрими справами, і лукавий не зможе запхати туди свої кігті. А якщо будеш іти порожняком, та ще, Боже борони, попадеш в таке вчення, де тобі розкажуть, як все буде просто, та легко - і все. Обман!

Дивіться на Ісуса - як Він жив і ріс. Він є наш взірець, а не людські герої. Пам’ятайте: людське завжди починається з фарсу, а Боже – з лагідності та смирення. Боже починається з маленького, але впевнено. Воно може бути як гірчичне зерно, але там буде сила життя. І якщо ми працюємо на вічну перспективу, вічне Царство, ми маємо бути серйозними учнями в школі Христовій.

Плід наш є святість, а кінець – життя вічне

Світ ще пропонує нам свої пропозиції. Ми ще можемо комусь заздрити, на когось гніватися, на когось наговорювати, можемо ще ділитися між собою усіляким. Може ви ні, а коринтяни ділилися. Павло їм в першому розділі каже «святі», а вже в третьому «а я не можу з вами говорити як із духовними, тому, що ви тілесні». Так і ми буваємо святі по статусу, а по поведінці - плотські! І прикладів можна навести багато. Мойсей був святий, був з Богом, мав одкровення, але не явив святості один раз. Пам’ятаєте?

Біблія говорить нам, що Бог є «нелицеприятный» і святий. І це має нас привести в благоговійне тремтіння перед Ним. Він не захоплюється моєю проповіддю, не захоплюється співаками. Він говорить так: «…вот на кого Я призрю: на смиренного и сокрушенного духом и на трепещущего пред словом Моим». (Іс.66:2)

Ми бажаємо бути святими, а це означає необхідність прийняти рішення: «Я не можу обмовляти брата, бо це не личить святому. Я не можу пліткувати, бо це не личить святим. Всілякі непристойні жарти, будь-який крик, гнів – я не можу собі цього дозволити! Це не для мене. Я відділений для Бога!»

Якщо ми схибили, то це не означає, що ми втратили статус святого. Коли при цьому ми каємось, відбувається те, що написано: «Святой да освящается еще». Але, насамперед, віруючі люди мають відокремлюватися від світу. Слідкувати за тим, щоб не кричати, не цупити з роботи, що не наше. Чоловіки мають стежити, щоб не дивитися куди не треба, не допускати думок брудних. Бо лукавий воює проти нас день і ніч, не відпочиває. Святого Давида підловив і підстрелив. Давида, який мав би молитися: «Боже, благослови полки Ізраїлеві, вони пішли воювати», а він розслабився, упав, зробив непристойний вчинок, за який пожинав до самої смерті.

Дорогий брат і сестра, не шуткуй з гріхом! На нас лежить велика відповідальність. У Євреїв написано: «ми освячені жертвою Ісуса один раз». Додавати нічого не треба. Якщо ти щиро увірував в Христа, ти воскрес повністю, на 100% чистим та непорочним. Отримав частку від Святого і тепер «плід наш є святість, а кінець – життя вічне». Не може бути вічного життя без плода святості!

Не злословте служителів Божих

Скиньте з себе старого чоловіка, котрий любить блуд, п’янство, неправду, всякі чвари і сварки. Пильнуйте за цим. Ми любителі пильнувати за тими, хто проповідує, обдивитись їх з усіх сторін. Але що ви бачите? Не забувайте, що ми, служителі, також Божі святі, і ще й відповідальність лежить на нас.

Ніколи не злословте служителів церкви. Є чимало сімей, на які упали великі біди, бо люди обмовляли Божих служителів.

Колись один пастор відвідав сестричку, яка була в тяжкому духовному стані, в депресії. Сестра багато років віруюча. Всі молились і не могли зрозуміти, у чому причина. Раптом, під час молитви Дух Святий відкрив: «все це їй за те, що обмовляла служителів Божих».

Ми всі маємо недоліки. Але якщо ви побачили недолік, не паплюжте і не обговорюйте між собою, а підійдіть і, як Біблія велить, - скажіть. Тільки скажіть з любов’ю... Написано також: «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього».

Приліпіться до Господа

Новий Заповіт відкриває нам, як свята людина має поводитися. А свята поведінка, знаєте яка? Коли ми всіх любимо! Любимо і ворогів, і церкву, і сусідів, і Україну нашу, і Росію, і Америку, і Європу. Молимось, постимось, плачемо за всіх. Біблія говорить, що любов – це виконання закону.

Святість не може бути без любові. Святість – це тихість, лагідність, покірність, смирення. Вона має не тільки відокремитись від гріховного і нечистого. Але у неї є також друга сторона медалі. Єврейський народ був відділений від Єгипту, вже море за ними закрилося, вороже військо ліквідовано, співають, на тимпанах грають, але попереду – пустеля, і час покаже, хто є хто. Якщо ви відокремлені від духовного Єгипту (цього світу), то є друга сторона – приліпіться до Бога свого! Євреї вийшли, але до Бога не приліпилися. Тримайся Ісуса! Церква дорога, хай лине душа наша до Нього, посвячуймо Йому наш час, серце, уста, очі, руки, фінанси.

На цій землі ми життєрадісно йдемо, але як станеться якась проблема, головне, щоб ми могли сказати: «я знаю, Відкупитель мій живий». Святі люди сказали: «нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!» (Дан. 3:18). Вони відокремились від Вавилону, від ідолопоклонства. Це також має робити церква «Скинія».

Святість - це перепустка в небо

І святі можуть впасти. Тому ми ідемо до Ісуса як до лікаря. З покаянням. Колись один брат після проповіді підійшов до проповідуючого,  щоб попросити прощення. Проповідник каже: «Брате, я вас вперше бачу». А він говорить: «Я був в одній компанії, де вас судили, і я підтримав, але після сьогоднішньої проповіді прийшов каятися». Так, ми можемо згрішити, але нам треба звертатися до нашого Заступника і Первосвященика Ісуса Христа, Праведника!

Свята людина - це та, яка дуже боїться Бога, бо Він є свят. Він не подивиться, що ти пророк чи проповідник, чи, може, служитель… Перепустка в небо, печать, віза в паспорті серця нашого – це святість.

Втікайте від гріха, від всякої неправди, від непотрібних думок, особливо збагачення, сріблолюбства, користолюбства. Це ті тонкі грішки, які, як шило, хоч маленьке, але дуже гостро колеться. Бережіть себе від усякого занечищення, бо нас очистив Ісус Христос.

ЯК НАС ЗНАЙТИ

КАК НАС НАЙТИ!

Наша церква в Instagram

 

bozha_slava_church